Територіальні органи ДФС
у Волинській області

Офіційний портал
Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Ви здійснюєте завантаження (перегляд) наборів даних у формі відкритих даних з розділів:

Особа – отримувач пального вважається такою, що отримує пальне безперервно, якщо їй надано можливість отримувати пальне в будь-яку годину доби

12.06.2019

    Особа – отримувач пального вважається такою, що отримує пальне безперервно, якщо їй надано можливість отримувати пальне в будь-яку годину доби та будь-який день місяця від особи, яка реалізує пальне, що підтверджується умовами укладеного між ними договору.

     Відповідно до п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи.

     Абзацом четвертим п. 231.3 ст. 231 ПКУ встановлено, що у разі забезпечення безперервного постачання пального особа, яка реалізує пальне, може скласти для кожного отримувача пального зведені акцизні накладні за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД не пізніше останнього дня такого місяця на весь обсяг реалізованого пального протягом такого місяця.

     Для цілей п. 231.3 ст. 231 ПКУ під безперервним постачанням вважається забезпечення особою, яка реалізує пальне, можливості для отримувачів пального (контрагентів) отримувати пальне в будь-яку годину доби та будь-який день відповідного місяця.

     Згідно з п. 5.1 ст. 5 ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 ПКУ.

     Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (п. 5.3 ст. 5 ПКУ).

     Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями (далі – ГКУ) передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

     Договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін (ч. 1 ст. 267 ГКУ).

     Строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством (ч. 2 ст. 267 ГКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 116.13.02).

Сектор комунікацій ГУ ДФС у Волинській області